» » Безпека праці при проведенні весняно-польових робіт

Безпека праці при проведенні весняно-польових робіт

Із початком проведення весняно-польових робіт в агропромисловому комплексі значно зростають обсяги та інтенсивність виконання відповідних технологічних операцій, пов’язаних з посівною кампанією. Зокрема, зростає кількість осіб, що беруть участь у виробництві, в тому числі за рахунок тимчасово залучених, збільшується кількість задіяної техніки, тривалість сільськогосподарських робіт протягом доби тощо. Цей травмонебезпечний період у сільськогосподарському виробництві зумовлений максимальним напруженням, перенасиченістю праці, що призводить до помилкових дій, нехтування безпекою та відсутністю належного контролю за безпечним виконанням робіт з боку інженерно-технічного персоналу. Під час виконання цих робіт працівникам доводиться проводити цілий комплекс робіт із застосуванням мінеральних добрив, гербіцидів, протруювачів, які використовуються для підживлення посівів, протравлення та перевезення насінного матеріалу, сівби, – а це роботи із застосуванням отрутохімікатів. Перед початком виконання перелічених вище робіт працівникам необхідно пройти медичний огляд та відповідні інструктажі з охорони праці. Керівникам і спеціалістам підприємств слід контролювати виконання всіма працівниками норм охорони праці, в тому числі й забезпеченість та носіння спеціального одягу, використання засобів індивідуального захисту.

Під час вивчення стану охорони праці на сільськогосподарських підприємствах було встановлено, що керівництво підприємств недостатньо проводить цю роботу, а на деяких підприємствах робота взагалі не проводиться. На сільськогосподарських підприємствах, у фермерських господарствах, де механізатори забезпечуються спецодягом та засобами індивідуального захисту, всупереч вимогам нормативних актів з охорони праці механізатори не завжди використовують засоби індивідуального захисту, чим самі наражають себе на небезпеку. Досить часто працівники мотивують свою безвідповідальність тим, що в респіраторах працювати спекотно та й незручно. Але жодний із них не замислюється про своє здоров’я, яке таким чином можна пошкодити або одразу, або симптоми захворювання проявляться з часом. Як приклад можна навести нещасні випадки з працівниками, які працювали з отрутохімікатами у 80-х та 90-х роках минулого століття, а сьогодні в них встановлено професійні захворювання.

Згідно зі статистичними даними в Україні близько 25 відсотків важкотравмованих у сільському господарстві припадає на березень-травень, і найчастіше ці травми трапляються при виконанні робіт на полях. Найчастішими причинами нещасних випадків є:

– допуск до роботи без проведення відповідного навчання та перевірки знань з питань охорони праці;

– невиконання вимог інструкцій з охорони праці, а також незадовільний технічний стан машин, сільськогосподарської техніки й обладнання.

Основними причинами нещасних випадків є послаблення контролю з боку служб охорони праці за дотриманням безпечних правил роботи, невиконання працівниками інструкцій з охорони праці, невикористання працівниками засобів індивідуального захисту, формальний підхід до проведення навчання та інструктажів з охорони праці, низька виробнича і трудова дисципліна, послаблення вимогливості з боку керівників господарств до відповідальних за стан охорони праці.

Так, найчастіше нещасні випадки стаються внаслідок вибухів паливних баків при їх неправильному зварюванні, доторкання та затягування  до рухомих частин механізмів частин тіла, попадання в очі сторонніх предметів.

Виходячи із аналізу причин і обставин виробничого травматизму, ефективними заходами профілактики мають стати: посилення трудової та виробничої дисципліни; належна організація проведення відповідних інструктажів, навчання та перевірка знань з питань охорони праці; проведення попередніх та періодичних медичних оглядів працівників; забезпечення працівників відповідними засобами індивідуального захисту. Перелічені вище заходи не вимагають від керівників сільгосппідприємств значних фінансових, трудових та матеріальних витрат, у той же час сприятимуть збереженню життя і здоров’я працюючих, зменшенню матеріальних та моральних збитків.

З метою недопущення подібних фактів керівники підприємств та особи, відповідальні за охорону праці, повинні більш наполегливо контролювати та присікати випадки безвідповідального ставлення працівників до своєї безпеки. Більшість нещасних випадків на виробництві та професійні захворювання трапляються через особисту необережність і невиконання працівниками елементарних норм охорони праці. Тому закликаємо як працівників, так і роботодавців приділяти особливу увагу при виконанні робіт як самими працівниками, так і їх оточуючими, не допускати на робочих місцях нехтування нормами охорони праці при виконанні весняно-польових робіт.

Сергій Лисогор, страховий експерт з охорони праці

Городнянського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України

 в Чернігівській області