» » Як державна служба зайнятості змінюється і адаптується відповідно до майбутнього сфери праці?

Як державна служба зайнятості змінюється і адаптується відповідно до майбутнього сфери праці?

Національний ринок праці перебуває в одній з найгостріших стадій кризи. Ця криза полягає в тому, що система вищої та професійної освіти, яка практично зношена, досі рухається радянськими рейками, розвиток трудового законодавства законсервований, а цінність людської праці принижується на користь економічної доцільності. Тому ще більш актуальною стає активізація роботи державної служби зайнятості (далі – ДСЗ) для розвитку можливостей співробітництва між працівниками й роботодавцями на умовах легальної зайнятості.

Сьогодні основним пріоритетом  ДСЗ є розвиток сервісів, технології обслуговування клієнтів, впровадження цифрових рішень для зручності користувачів. Усе це можливо здійснювати в рамках чинного правового поля. Хоча і про новий законопроект про сприяння продуктивній зайнятості ніхто не забуває – над ним працюють Мінсоцполітики, ДСЗ, проект Міжнародної організації праці «Інклюзивний ринок праці для створення робочих місць в Україні» спільно з соціальними партнерами.

Міжнародна організація праці закликає не проґавити момент і взяти відповідальність за свої рішення, а саме: ухвалити новий підхід до розвитку зайнятості, який у центр економічної та соціальної політики та ділової практики ставить людину і її працю. Ми поділяємо таку позицію.

ДСЗ є тією установою, яка може і повинна підтримувати людей під час кризових моментів на ринку праці, зокрема поєднуючи цифрові рішення з послугами персонального консультування та посередництва в працевлаштуванні. Маємо своєю метою розвитку досягнення того, що діяльність служби стане проактивною та запобіжною, а не реакційною.

Усім відомо, що ДСЗ існуює в парадигмі залежності від системи соціального страхування на випадок безробіття, яка, зі свого боку, розвивається залежно від ефективності проведення економічної та податкової політики. А втім, згідно з поточними тенденціями розвитку ринку праці необхідно розуміти, що статус безробітного і всі ті права, що набуває особа зі статусом зареєстрованого безробітного, стають транзитом, а не пасивною можливістю споживання «страхових благ». Допомога по безробіттю є лише джерелом підтримки в момент, коли людина активно діє й адаптується до нових умов на ринку праці. Тому «відпочивати», перебуваючи на обліку в службі зайнятості, не просто не доцільно, а й не вигідно.

Істотною перевагою ДСЗ є те, що вона надає широкий спектр послуг, які допомагають людині в управлінні кар‘єрою впродовж усього життя, не обмежуючись винятково посередництвом у працевлаштуванні. Служба зайнятості має також можливості адаптувати кваліфікацію безробітного до потреб роботодавця, що додатково повинно стимулювати безробітних до розвитку професійних й особистих навичок і компетенцій, якщо наявна освіта не відповідає потребам ринку праці. Але у відповідь ми чекаємо на чітку мету безробітного працювати за новою спеціальністю, професією, а не проходити професійне навчання чи перекваліфікацію для «проформи».

ДСЗ на 2019 рік визначила для себе низку завдань, пов‘язаних з удосконаленням індивідуального підходу до клієнтів служби. Тепер про кожне з них окремо.

З 01.01.2019 р. набула чинності Постанова Кабінету Міністрів України №792 від 19.09.2019 р. Цією Постановою запроваджено інститут кар‘єрного радника. Ми хочемо, щоб клієнт, який звертається до ДСЗ як безробітний, вирішив для себе, як надалі розвиватиметься його кар‘єра, як він хоче професійно реалізовуватися. Для нас важливо відійти від практики, коли людині нав‘язували послуги, яких вона не потребує і які не мають прямого взаємозв‘язку з її подальшим працевлаштуванням. Індивідуальні потреби клієнта – наш основний пріоритет, що породжує взаємні права та відповідальність під час перехідних процесів на ринку праці між самим клієнтом та співробітником служби. Для того, щоб досягнути результату, бажаного для клієнта, безробітний та співробітник ДСЗ, який виконує функції кар‘єрного радника, складають і підписують індивідуальний план працевлаштування, що містить перелік заходів, які повинна вжити кожна сторона для забезпечення працевлаштування.

Особливе місце при зміні підходів до обслуговування клієнтів у ДСЗ посідає формування у співробітників служби навичок орієнтування на результат – працевлаштування безробітного. Клієнти мають право впливати на те, щоб їм надавалися саме індивідуалізовані послуги, які визначаються їх потребами, а не формалізовані чи стандартні, одноманітні для всіх. Забезпечення індивідуального підходу з наданням послуг без нав’язування є одним з головних обов’язків спеціаліста, який виконує функції кар’єрного радника. Це є стандартною умовою роботи будь-якої сервісної установи, і ДСЗ не повинна бути винятком. Навчання співробітників ДСЗ проводить Інститут підготовки кадрів державної служби зайнятості України за навчальною програмою, розробленою спільно з Міжнародною організацією праці. Враховуючи розподіл повноважень між спеціалістами з працевлаштування, станом на 16.04.2019 року тренерами служби було проведено 324 тренінги та підготовлено 3197 працівників у рамках впровадження інституту кар‘єрного радника. Усього заплановано навчання 3450 осіб, яке має завершитись у ІІ кварталі цього року.

Серед завдань, над якими ДСЗ розпочала працювати з ІІ кварталу 2019 р., є розроблення та в подальшому запровадження інституту консультанта роботодавця, системи управління результативністю роботи та відповідних показників оцінки, системи моніторингу ефективності надання послуг клієнтам ДСЗ, а також підготовка змін до законодавства, яке регулює порядок та умови надання послуг клієнтам ДСЗ, а також щодо удосконалення реалізації активних програм сприяння зайнятості.

Якщо говорити про проблеми, які супроводжують діяльність ДСЗ, то, насамперед, це погані умови праці та її оплати, що пропонуються роботодавцями. Так само вагомою проблемою для сприяння легальній зайнятості є зацікавленість роботодавців та й згода самих працівників, працювати неформально або неналежно оформляти трудові відносини чи підміняти трудові відносини цивільними та господарськими. Враховуючи те, що ДСЗ сприяє виключно легальній зайнятості, самі суб’єкти ринку праці не завжди підтверджують тотожність намірів, звертаючись до служби. У зв‘язку з цим відчувається деякий дисонанс між заявами бізнесу про те, що люди важливі, і реальним створення належних умов для легальної праці з гідною оплатою.

Отже, пріоритетом у діяльності ДСЗ є підтримка громадян України в управлінні своєю кар‘єрою і навчання протягом усього життя для того, щоб бути конкурентноспроможними на ринку праці. Усе інше – питання конкуренції і вибору безробітними та роботодавцями партнера в задоволенні наявних потреб у сфері зайнятості. Незважаючи на можливості і повноваження ДСЗ з адаптації безробітних до умов сучасного ринку праці та підвищення їх кваліфікаційної привабливості для роботодавців, бачу необхідність удосконалення співпраці з приватними агентствами зайнятості, громадськими організаціями, суб‘єктами освітньої діяльності, організаціями роботодавців та профспілками як із стейкхолдерами, адже наша спільна мета – зменшити кількість безробітних та збільшити кількість тих, хто працює легально.

 

Leave a Reply

Enter Captcha Here : *

Reload Image