Вчора у селі Нові Боровичі відбувся надзвичайно зворушливий і болісний захід — відкриття меморіальної дошки нашому загиблому земляку, солдату Валентину Лобуру.
Це був день сліз і світлої пам’яті, день тиші, що промовляє гучніше за будь-які слова. За ініціативи та безпосередньої участі військової частини, в якій служив Герой, було виготовлено та встановлено пам’ятну табличку на фасаді школи, яку Валентин закінчив. У цих стінах минули його юнацькі роки, тут формувався його характер. І саме тут продовжує працювати його мама — Олена Миколаївна… Тепер щодня її погляд торкатиметься імені сина, викарбуваного в камені й у серцях людей.
Начальник групи цивільно-військового співробітництва 152-ї окремої Єгерської бригади ім. Симона Петлюри, капітан Олександр Падалко, передав матері Героя прапор бригади, в якій служив її син. Це не просто стяг — це символ честі, побратимства й мужності, під яким Валентин стояв за Україну.
Заступник міського голови Сергій Силенок разом із представниками 2-го відділу РТЦК та СП передали Олені Миколаївні посмертну відзнаку Міністра оборони України — медаль «Залізний Хрест». Висока нагорода, здобута найвищою ціною — життям.
«Кажуть, що людина живе доти, доки про неї пам’ятають, — зазначив у своїй промові Сергій Вадимович. — Кожного разу, проходячи повз це місце, схиліть голову. Згадайте про те, що завдяки таким хлопцям, як Валентин, Україна стоїть, бореться і обов’язково переможе».
Присутні вшанували хвилиною мовчання пам’ять усіх, хто віддав своє життя за свободу і незалежність нашої держави. Після цього учасники зібрання поклали квіти до могили Валентина Лобура — як знак глибокої вдячності, поваги й незгасної пам’яті.
Біль утрати не виміряти словами. Але є те, що сильніше за смерть, — це любов, пам’ять і вдячність.
Герої не вмирають. Вони стають нашими небесними охоронцями, світлом, що веде вперед.
Слава Україні! 🇺🇦
Відділ організаційної роботи, інформаційного забезпечення та зв’язків з громадськістю