У К Р А Ї Н А

СНОВСЬКА МІСЬКА РАДА

РОЗПОРЯДЖЕННЯ

 

 19  січня  2026 року                       м. Сновськ                                         № 7

 

Про  затвердження та

введення в дію інструкцій

з охорони праці

 

На виконання вимог  Закону України «Про охорону праці», відповідно до  наказу Держнаглядохоронпраці  № 9 від 29.01.1998 «Про затвердження  Положення   про розробку інструкцій з охорони праці» (із змінами та доповненнями, які  внесені   наказом  Міністерства соціальної політики № 526 від 30.03.2017), керуючись  пунктами 1, 20 частини 4 статті 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», з о б о в ’ я з у ю:

1. Затвердити і ввести в дію інструкції з охорони праці (Додаються):

– інструкцію з охорони праці під час експлуатації пересувного генератора електроенергії;

– Порядок дій працівників Сновської міської ради під час виникнення надзвичайної ситуації та отримання сигналу  «Повітряна тривога».

 

2.   Ввести в дію та зареєструвати зазначені у п.1 інструкції з охорони праці в Журналі реєстрації інструкцій з охорони праці до 21.01.2026 року.

 

3.     Відповідального за стан охорони праці в Сновській міській раді Корецького В.В. забезпечити тиражування зазначених у пункті 1 цього розпорядження  інструкцій та видати відповідні примірники інструкцій керівникам структурних підрозділів з реєстрацією в Журналі обліку видачі інструкцій з охорони праці. Забезпечити проведення позапланового інструктажу з працівниками Сновської міської ради з питань охорони праці.

 

4. Контроль за виконанням цього розпорядження  залишаю за собою.

 

 

 

 

Міський голова                                                               Олександр МЕДВЕДЬОВ

ЗАТВЕРДЖЕНО: Розпорядження Міського голови 19 січня 2026 року №7

 

 

 

                                                               ІНСТРУКЦІЯ №  21

з охорони праці під час експлуатації пересувного генератора електроенергії

 

1. Загальні положення

 

1.1. Дія Інструкції поширюється на працівників, які експлуатують та обслуговують пересувний  генератор (далі — генератор), і є обов’язковою для виконання.

1.2. Інструкція розроблена відповідно до Положення про розробку інструкцій з охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці від 29 січня 1998 року № 9, Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці від 26 січня 2005 року № 15 і з урахуванням вимог Правил охорони праці під час роботи з інструментом та пристроями, затверджених наказом Міненерговугілля від 19 грудня 2013 року № 966 та Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці від 09 січня 1998 року № 4.

1.3. До експлуатації генератора допускають осіб не молодше 18 років, які пройшли:

– вступний, первинний (повторний) інструктаж з питань охорони праці на робочому місці, з експлуатації та обслуговування генератора;

– протипожежний інструктаж на робочому місці та вміють користуватися первинними засобами пожежогасіння;

• навчання та перевірку знань з питань охорони праці;

–  вміють надавати першу домедичну допомогу потерпілим від електричного струму та при інших нещасних випадках.

1.4. Працівник, навчений та атестований згідно з даною інструкцією, несе дисциплінарну, адміністративну, матеріальну та кримінальну відповідальність згідно з чинним законодавством України.

1.5. Працівник, який обслуговує генератор електроенергії, повинен знати будову та принцип роботи генератора, інструкцію з експлуатації заводу виробника, дану інструкцію з охорони праці.

1.6. Забороняється працювати з генератором електроенергії після вживання

алкоголю, прийому наркотичних медикаментів, що уповільнюють швидкість реакції.

1.7. Працівник зобов’язаний знати:

– правила внутрішнього трудового розпорядку, які діють в установі;

– безпечні методи праці;

– телефони для виклику пожежної частини (101), поліції (102), швидкої допомоги (103);

– розташування пожежного устаткування;

Вміти:

• надавати домедичну допомогу потерпілим від нещасних випадків;
• користуватися первинними засобами пожежогасіння;
• використовувати за призначенням інструменти, устаткування, спецодяг та засоби індивідуального захисту (ЗІЗ) відповідно до характеру і умов праці;
• не виконувати вказівок, які суперечать правилам охорони праці та пожежної безпеки;
• не допускати в робочу зону сторонніх осіб та не відволікатися від роботи;

– виконувати тільки ту роботу, яку йому доручив керівник.

1.8. Працівник повинен знати:

– місцезнаходження засобів надання домедичної допомоги, основних і запасниx виходів, шляхи евакуації у випадку аварійної ситуації;

– способи звільнення потерпілого від ураження електричним струмом.

1.9. На всіх стадіях робіт працівник має враховувати можливість дії небезпечних факторів, виникнення небезпечних ситуацій і небезпечних випадків.

1.10 Ризики від впливу основних видів небезпеки, що можуть статися за нормальних умов праці й у разі їх порушення, і які становлять загрозу працівникам, потрібно унеможливити або звести до мінімуму. Для цього вживати запобіжних заходів, спрямованих на зменшення прогнозованих небезпек і дотримання вимог безпеки під час робіт.

 

2. Вимоги безпеки перед початком роботи

 

2.1. Заборонено працювати в одязі, просоченому пально-мастильними матеріалами.

2.2. Перевірити наявність необхідного інструменту, попереджувальних плакатів, вимірювальних приладів.

2.3. Перевірити стан робочого місця, переконатися в наявності та справності захисних засобів – заземлення усієї діючої установки.

2.4. Перевірити наявність і стан засобів пожежогасіння на робочому місці.

2.5. Переконатися, щоб підходи до робочого місця не були захаращені.

2.6. Перед вмиканням генератора в мережу переконатися у справності електричного шнура, вилки та розетки, комутаційних пристроїв, сигналізації та блокувань, освітлювальних приладів та електропроводки.

2.7. Якщо є несправності або ознаки порушення вимог охорони праці, які неможливо самостійно усунути, повідомити про це керівнику.

2.8. Не приступати до роботи на несправному обладнанні, поки не будуть усунені виявлені порушення.

2.9. Не експлуатувати генератор під час дощу/снігу або в екстремальних кліматичних умовах.

2.10. Переміщувати генератор повинні дві особи.

2.11. Пересувний генератор встановлювати на сухому й рівному, очищеному від сміття та паливних матеріалів майданчику.

Не встановлювати пересувний генератор на болотистому ґрунті або в місцях скупчення дощових вод.

2.12. Підготовка генератора до роботи у виключеному стані:

– перевірити рівень мастила в картері двигуна, води в радіаторі, палива в баку. Рівень мастила й пального визначати тільки щупом або мірною лінійкою. Заборонено замірювати рівень палива й мастила випадковими предметами;

– перевірити справність заземлення основних металевих частин – розподільних щитів, кабельних муфт тощо.

2.13. Захисні кришки, ковпаки надіти й щільно закріпити.

2.14. Перед пуском електрогенератора:

– перевірити центрування двигуна й генератора відповідно до інструкції з експлуатації;

– перевірити правильність положення рукояток і кнопок управління;

– візуально перевірити ізоляцію електричного кабелю;

– підключити електричний кабель до генератора і споживача;

– заправити паливний бак паливом;

– відкрити вентиль подачі палива;

– для запуску двигуна різким рухом руки потягнути шнур запуску маховика на себе. Повторювати до повного запуску генератора.

Перевірити елементи і з’єднувальні системи випуску відпрацьованих газів. Вони повинні бути у справному стані. Відпрацьовані гази повинні виходити в повітря і не попадати в приміщення.

2.15. Якщо протягом першої хвилини роботи двигуна манометр не покаже тиску мастила 2-3 кг/см², негайно зупинити двигун і перевірити систему змащення;

2.16. У разі виявлення несправності генератора сповістити керівника та не приступати до роботи, поки не усунуть виявлені порушення.

 

3. Вимоги безпеки під час роботи

 

3.1. Виконувати вимоги безпеки згідно з інструкції з експлуатації обладнання.

3.2. Бути уважним та не відволікатися. Не допускати до обладнання сторонніх осіб.

3.3. При огляді генератора дозволяється користуватись переносним електричним світильником напругою 12 В.

3.4. Заборонено працювати у хворобливому стані, у стані алкогольного або наркотичного сп’яніння.

3.5. Під час робіт на електрогенераторах необхідно мати вуглекислотні та порошкові вогнегасники.

3.6. Заборонено розігрівати двигун відкритим вогнем.

3.7. Обтиральні матеріали, просочені пальним і мастилом, зберігати в металевому ящику з кришкою.

3.8. Не вмикати генератор всередині приміщення, навіть якщо двері та вікна відкриті. Вмикати й використовувати генератор тільки поза будівлею.

Пам’ятати, що відпрацьовані гази отруйні та можуть призвести до раптового погіршення самопочуття.

3.9. Заправляти установку паливом, мастилом і водою при повній зупинці двигуна.

3.10. Якщо під час заправлення на частини установки потрапили краплини палива, мастила чи води, насухо витерти ці місця. Не допускати підтікання палива й мастила.

3.11. Не встановлювати агрегат в безпосередній близькості від горючих матеріалів!

3.12. При роботі з паливом суворо дотримувати правил протипожежної безпеки.

3.13. Заборонено заправляти бензином паливний бак при двигуні, що працює. Не виливати бензин на землю. При заливанні використовувати воронку.

3.14. Заправляти двигун паливом тільки в добре освітленому місці, в умовах хорошої вентиляції, при цьому двигун потрібно зупинити.

3.15. Під час заправлення, а також у місцях, де зберігається паливо, палити заборонено.

Не допускати появи відкритого полум’я або іскор.

3.16. Слідкувати, щоб під час заправлення паливо не проливалося. Пари бензину або пролите пальне можуть спалахнути. Якщо паливо пролито, перед пуском двигуна переконатися, що ділянка повністю висохла, а пари бензину повністю випарувалися.

3.17. Обладнання генератора, кабелі, муфти захищати від вологи та не допускати попадання снігу, води, пилу на електроарматуру.

3.18. Заборонено проводити ремонтні роботи під час роботи генератора.

3.19. На апаратурі використовується напруга 230 V, що є небезпечною для життя людини. Доступ до електричних компонентів дозволений тільки кваліфікованим фахівцям, які пройшли навчання та перевірку знань з питань електробезпеки. Несанкціоновані роботи в розподільній коробці заборонені.

3.20. При живленні стаціонарних електроприймачів від пересувних генераторів заходи безпеки повинні відповідати захисним заходам, вжитим у мережах стаціонарних електроприймачів.

3.21. При живленні електроприймачів пересувних установок від пересувних електрогенераторів із глухо заземленою нейтраллю виконувати такі заходи безпеки: занулення, занулення в поєднанні з повторним заземленням, захисне відключення або занулення в поєднанні з захисним відключенням.

3.22. Для штучних заземлювачів застосовувати сталь. Штучні заземлювачі не повинні бути пофарбованими.

3.23. При живленні електроприймачів пересувних установок від пересувних автономних джерел з ізольованою нейтраллю як захід безпеки виконувати захисне заземлення в поєднанні з металевим зв’язком корпусів установки й джерела електроенергії або із захисним відключенням. При цьому опір заземлюючого пристрою не повинен перевищувати 10 Ом.

3.24. Автономні пересувні джерела з ізольованою нейтраллю повинні мати пристрій постійного контролю опору ізоляції відносно корпусу джерела електроенергії (землі). Має бути забезпечена можливість перевірки справності пристрою контролю ізоляції та його відключення.

3.25. Заборонено експлуатувати генератор при ненадійному заземленні.

3.26. Під час роботи в темну пору доби генератор повинен бути добре освітленим – не менше ніж 50 лк.

3.27. Не торкатися до гарячих деталей, щоб запобігти опікам.

3.28. Не торкатися генератора мокрими руками, щоб уникнути удару струмом.

3.29. Негайно припинити роботу генератора, якщо виникла хоча б одна з несправностей:

– пошкодження штепсельного з’єднання, кабелю або його захисної трубки;

– пошкодження кришки щіткотримача;

– нечітке спрацьовування вимикача;

– іскріння щіток на колекторі з появою колового вогню на його поверхні;

– витікання мастила з редуктора або вентиляційних каналів;

– витікання палива з паливної системи;

– поява диму або запаху від горіння ізоляції;

– поява незвичайного шуму, стукоту та вібрації;

– поломки або появи тріщин у корпусі, ручці та захисній огорожі.

3.30. Під час виконання робіт забороняється паління, зберігання та вживання їжі безпосередньо на робочому місці.

 

4. Вимоги безпеки після закінчення роботи

 

4.1. Заглушити двигун поворотом важеля вентиля подачі палива.

4.2. Вимкнути розподільні автомати споживачів, а потім головний автомат споживачів.

4.3. Звільнити паливний бак від залишків палива. Паливо зливати в справну герметичну ємність.

4.4. Змастити частини агрегатів генератора.

4.5. Очистити й обтерти агрегати електрогенератора вологою ганчіркою, а розподільні щити й прилади – чистою і сухою.

4.6. Перевірити рівень мастила в картері двигуна.

4.7. Промаслені ганчірки, паперові відходи зібрати в металеву ємність зі щільно закритою кришкою.

4.8. Упорядкувати робоче місце. Прибрати генератор, інструмент, прилади та пристрої у відведене для них місце.

4.9. Генератор та паливо зберігати у спеціальному приміщенні. Паливний бак повинен бути порожнім.

4.10. Повідомити особу, відповідальну за електрогосподарство, або іншу посадову особу про всі несправності та дефекти, помічені під час роботи.

4.11. Зняти спецодяг і ЗІЗ, очистити їх від бруду та віднести у відведене для зберігання місце, переодягнутися.

 

5. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях

 

5.1. Причинами аварійної ситуації і нещасного випадку під час робіт з експлуатації або ремонту електрогенераторів можуть бути:

– отруєння парами пально-мастильних матеріалів;

– ураження електричним струмом;

– опіки внаслідок спалаху мастильних матеріалів;

– забиті місця, переломи та розтрощення кісток внаслідок попадання кінцівок або спецодягу в рухомі частини електрогенератора.

5.2. Якщо виникла аварійна ситуація:

– припинити роботу;

– вжити заходів щодо евакуації працівників із зони аварійної ситуації;

– огородити небезпечну зону, не допускати до неї сторонніх осіб;

– повідомити про те, що сталося, керівнику;

– надати домедичну допомогу потерпілим внаслідок аварії.

5.3. Вимкнути напругу перед тим, як гасити проводи чи електрокабель, які горять.

5.4. Заборонено гасити пально-мастильні матеріали, які горять, водою. Для цієї мети застосовувати порошкові вогнегасники, пісок, землю та кошму.

5.5. Домедична допомога потерпілим.

5.5.1. Припинити дію на організм факторів, що спричинили нещасний випадок і які загрожують здоров’ю чи життю потерпілого:

– звільнити від дії електричного струму;

– винести із зони, де з’явились пари токсичних речовин,

загасити одяг, що спалахнув.

5.5.2. Визначити характер і важкість травми, найбільшу загрозу для життя потерпілого, послідовність заходів щодо його рятування.

5.5.3. Ужити необхідних заходів щодо рятування потерпілого в порядку першочерговості:

– відновити прохідність дихальних шляхів;

– провести штучне дихання, зовнішній масаж серця;

– зупинити кровотечу, накласти пов’язку, тощо.

5.5.4. Викликати швидку допомогу або доправити потерпілого до найближчого медичного закладу. Підтримувати основні життєві функції потерпілого до прибуття медичної допомоги.

5.6. Зберегти обстановку на місці аварії, якщо це не загрожує життю i здоров’ю працівників.

5.7. Виконувати всі вказівки керівника щодо усунення аварійної ситуації.

 

 

 

 

Начальник відділу благоустрою

та господарського забезпечення                                               Єфименко Н.Ю.

 

Погоджено:

 

Головний спеціаліст відділу

юридичної роботи та взаємодії

з правоохоронними органами                                                   Єрмоленко Ю.В.

 

Головний спеціаліст відділу

благоустрою та господарського

забезпечення, відповідальний за

стан охорони  праці                                                                 Корецький В.В.

 

 

 

ЗАТВЕРДЖЕНО:

Розпорядженням

Сновської міської ради

19 січня 2026 року № 7

ІНСТРУКЦІЯ
З ОХОРОНИ ПРАЦІ № 22

Порядок дій працівників Сновської міської ради під час виникнення надзвичайної ситуації та отримання сигналу  «Повітряна тривога»

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

• Інструкція з охорони праці під час виникнення надзвичайної ситуації та отримання сигналу «Повітряна тривога» на території Сновської міської ради, пов’язаних з проведенням бойових дій (далі – Інструкція), є додатком до інструкцій з охорони праці за спеціальностями та видами робіт, та визначає заходи безпеки, яких повинні дотримуватися працівники під час виконання робіт на території міської ради.
• Працівники повинні пройти інструктаж з питань охорони праці за спеціальністю та кожним виконуваним видом робіт, а також додатково за цією Інструкцією.
• Працівники повинні бути поінформовані про план евакуації персоналу з адміністративних будівель міської ради та безпечні маршрути переміщення територією.
• На території міської ради повинні бути засоби оповіщення про повітряну небезпеку («повітряна тривога»). Працівники повинні мати засоби зв’язку (зокрема, мобільні телефони).
• Працівники повинні знати найближче місце розташування захисних споруд цивільного захисту (сховища, укриття), призначені для укриття від впливу небезпечних факторів, що виникають унаслідок воєнних дій.

Захисні споруди та їх оснащення повинні відповідати нормативним вимогам.

• Працівники повинні знати найближче місце зберігання медичної аптечки для надання домедичної допомоги та порядок її проведення.
• Усі працівники Сновської міської ради, незалежно від займаних посад, повинні знати та суворо виконувати вимоги цієї інструкції.
• Працівники несуть адміністративну відповідальність за порушення вимог, викладених у цій інструкції.

2. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПЕРЕД ВИНИКНЕННЯМ

ПОВІТРЯНОЇ ТРИВОГИ

 

• В режимі повсякденної діяльності працівники міської ради повинні:

– знати сигнали цивільного захисту і порядок їх доведення до населення;

– знати телефони служб оперативного реагування і порядок їх виклику;

– знати порядок дій в умовах загрози або виникнення надзвичайних ситуацій;

– вміти користуватися первинними засобами пожежогасіння і знати місця їх розміщення;

– дотримуватися правил пожежної безпеки, правильного поводження з електричними приладами, санітарних норм і правил. Про всі виявлені порушення повідомляти адміністрацію;

– вивчити план евакуації при загрозі та виникненні надзвичайних ситуацій та знати місцезнаходження захисних споруд та найпростішого укриття;

– вміти користуватися індивідуальними засобами захисту органів дихання, а також медичними засобами захисту, знати прийоми надання першої допомоги.

• Оповіщення про повітряну тривогу здійснюється:

• системою оповіщення «Сирена»;
• засобами масової інформації (телебачення, радіо);
• мобільний додаток «Повітряна тривога»;
• додаток «Мапа повітряних тривог України»;
  • Встановити на телефон застосунок “Повітряна тривога”. Застосунок доступний у Google Play Market та AppStore.

2.4.Постійно стежити за оповіщеннями, що надсилаються за допомогою засобів зв’язку (мобільного телефона), щодо наявності загроз (повітряної тривоги) та інформувати про можливу небезпеку працівників, які перебувають поруч.

2.5.Пам’ятайти, що в критичний момент необхідно бути зібраними та сфокусованими. Від цього залежить ваша безпека.

2.6. Носіть із собою документ, що посвідчує особу.

2.7.Тримайте в кишені одягу записи про групу крові й про можливі проблеми зі здоров’ям, номер телефону найближчих родичів.

 

3. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ПОВІТРЯНОЇ ТРИВОГИ
   • У разі виникнення загрози (повітряна тривога, артилерійських обстрілів, бомбардування) працівник повинен:

– негайно припинити роботу;

– вимкнути оргтехніку, прилади, освітлення, електрообладнання;

– вжити заходів щодо належного зберігання підконтрольних матеріальних цінностей – обов’язково закрити кабінет (при умові відсутності людей в ньому);

– переконатись, що всі працівники, які знаходяться у даному приміщенні (або в сусідніх), знають про сигнал тривоги;

– взяти необхідні особисті речі (документи, що посвідчують особу, ліки, які приймаються регулярно, телефон тощо) та негайно, без паніки, організовано пройти до  укриття. Найближчі укриття знаходяться за адресами:

– вул. Миру, 51(підвал будівлі «Укртелеком»);

– вул. Незалежності, 19 (підвал будівлі міської ради);

– вул. Банкова, 5-А (підвал будівлі «Ощадбанку»);

– вул. Незалежності, 4 (підвал будівлі Будинку культури);

–  визначені безпечні місця в старостинських округах.

У хвилини небезпеки кожному працівнику мобілізувати себе, бути зосередженим та уважним, діяти максимально швидко.

• Для переміщення слід використовувати безпечні маршрути.

3.3. У разі раптового обстрілу та відсутності поблизу сховищ – лягти на землю головою в бік, протилежний до вибухів, і прикрити голову руками або речами та відкрити рот, щоб близький вибух не завдав шкоди барабанним перетинкам;

3.4.У разі виявлення поруч пораненої людини – надати їй домедичну допомогу, викликати швидку допомогу та представників органів правопорядку;

3.5. Ставши свідком поранення або смерті людей, а також протиправних дій потрібно зберегти якнайбільше інформації про обставини подій (зокрема, за допомогою фото).

3.6. Під час обстрілу заборонено:

• наближатися до вікон, якщо почули постріли;
• спостерігати за ходом бойових дій, стояти або бігати під обстрілом;
• підбирати покинуту зброю та вибухонебезпечні предмети;
• торкатися вибухонебезпечних та підозрілих предметів, намагатися розібрати їх чи перенести в інше місце (інформувати телефоном про їхнє розташування територіальним органам);
• носити армійську форму або камуфльований одяг (бажано вдягати одяг темних кольорів, що не привертає уваги, та уникати символів, що можуть викликати неадекватну реакцію).
• під час артилерійського, мінометного обстрілу, ракетного або авіаційного нальоту не слід залишатися у під’їздах, під арками та на сходових клітках. Виберіть місце між несучими стінами в кутку і недалеко від дверей та вікон, для того щоб можна було покинути будівлю у разі попадання снаряду;
• небезпечно ховатися в підвалах панельних будинків, біля автомобільної техніки, автозаправних станцій та під стінами будівель з легких конструкцій (такі об’єкти неміцні, тож велика ймовірність травмуватися або опинитися під завалом);
• якщо артилерійський, мінометний обстріл, ракетний або авіаційний наліт застали вас під час пересування, слід лягти на землю, туди, де є виступ, або хоча б у невелике заглиблення. Захистити можуть бетонні конструкції (крім тих, що можуть обвалитися або загорітися), виїмки, неглибокі підземні колодязі, великі трубопроводи та канави;
• закривати долонями вуха та відкривати рот (це врятує від контузії, убереже від акустичного удару);
• не виходити з укриття, не зачекавши хоча б 5-10 хвилин після завершення обстрілу (після залпу зазвичай ведеться уточнення результатів стрільби і коригування вогню або зміна позиції);
• не приступати до розбору завалів самостійно: чекайте фахівців з розмінування та представників аварійно-рятувальної служби.

4. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ

ПОВІТРЯНОЇ     ТРИВОГИ

 

• Порядок поводження в разі виявлення вибухонебезпечних предметів:

• припинити роботу в зоні виявлення предмета:
• заглушити двигуни, зупинити роботу обладнання;
• попередити про знахідку інших осіб, які перебувають поруч, а також керівника робіт;
• перебувати на безпечній відстані (не менше ніж 100 м від небезпечного предмета), рухатися по своїх слідах;
• позначити місце розташування вибухонебезпечного предмета та, якщо можливо, огородити його. Для огорожі можна використовуватися підручні матеріали, наприклад: палиці, що встановлені навхрест; купи каміння; прокопані канави; шматки яскравої матерії, мотузки, інші попереджувальні знаки та написи;
• повідомити місцеву оперативну компетентну службу;
• не допускати до небезпечної зони інших людей;
• дочекатися представників правоохоронних або інших компетентних органів, перебуваючи якнайдалі від вибухонебезпечного предмета або за захисним укриттям.

4.2. До вибухонебезпечних предметів належать: протитанкові та протипіхотні інженерні міни, артилерійські снаряди, мінометні міни, авіаційні бомби, гранати, підривні пристрої, освітлювальні та сигнальні ракети, патрони. Характерні ознаки, що вказують на можливу належність підозрілого предмета до вибухового пристрою:

• залишені без нагляду валізи, пакунки, коробки тощо в місцях з масовим перебуванням людей;
• зовнішня схожість предмета на боєприпаси, навчально-імітаційні, сигнальні, освітлювальні, піротехнічні вироби;
• наявність на предметі розтяжок, дротів, що тягнуться від предмета, мотузок, скотчу;
• наявність джерел живлення (батарейки, акумулятори тощо), антен з радіопристроєм, годинникового або електронного таймера;
• наявність підозрілих звуків, що лунають від предмета (цокання годинника, сигнали через певний проміжок часу);
• характерний запах (газу, розчинника, пально-мастильних і хімічних матеріалів тощо);
• наявність елементів (деталей), що не відповідають їх прямому призначенню;
• наявність сторонніх підозрілих предметів у дверях, вікнах, дереві, закріплених за допомогою дроту, ниток, важелів, шнурів тощо.
  • У разі виявлення вибухового предмета заборонено:
• підходити до нього, торкатися предмета та пересувати його;
• перебуваючи поблизу нього, палити, користуватися засобами радіозв’язку, мобільними телефонами (вони можуть спровокувати вибух);
• заливати його рідинами, засипати ґрунтом або намагатися чимось накривати;
• намагатися самостійно знешкодити предмет;
• здійснювати щодо нього будь-які самостійні дії: звуковий, світловий, тепловий чи механічний вплив. Вибухові речовини отруйні та чутливі до механічних впливів і нагрівання.

4.4.У разі загрози виникнення вибуху лягти на землю в найближче заглиблене місце (канави, ями, ритвини тощо) ногами до епіцентру вибуху, обличчям униз, голову закрити якимись речами або руками, водночас долонями щільно закрити вуха та відкрити рот для врівноваження тиску, оскільки звуковий (акустичний удар) може призвести до розривів судин та барабанних перетинок.

 

5. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ В АВАРІЙНИХ СИТУАЦІЯХ

5.1. Обстріли підприємств, транспорту та продуктопроводів можуть супроводжуватися викидом (виливом) в атмосферу і на прилеглу територію небезпечних хімічних речовин, зокрема хлору, аміаку. Фактори небезпеки викиду (розливу) хімічно небезпечних речовин: забруднення навколишнього середовища, небезпека для всього живого, що опинилося на забрудненій місцевості (загибель людей, тварин, знищення посівів тощо). Вражаюча дія небезпечних хімічних речовин на людину залежить від її концентрації в повітрі та тривалості, тому, якщо немає можливості покинути небезпечну зону, слід не панікувати та вжити належних заходів безпеки (зокрема, використати засоби індивідуального захисту органів дихання та найпростіші засоби захисту шкіри). Виходити із зони хімічного зараження необхідно в бік, перпендрікулярний напрямку вітру, водночас потрібно обходити тунелі, яри, лощини (у низинах може бути висока концентрація небезпечних хімічних речовин). У разі підозри на ураження небезпечними хімічними речовинами слід уникати фізичних навантажень, необхідно пити велику кількість рідини (чай, молоко, сік, вода) та звернутися до медичного закладу. Серед небезпечних хімічних речовин слід виділити насамперед аміак та хлор.

• Дії в разі отруєння аміаком.

Аміак – безбарвний газ з характерним різким запахом та їдким смаком. Він майже у два рази легший від повітря. Це отруйна речовина, яка характеризується токсичною дією на організм людини. Аміак діє на слизові оболонки верхніх дихальних шляхів і очей. Ознаки отруєння аміаком: сильний кашель і задуха; різь в очах; подразнення слизових оболонок та шкіряного покриву; порушення частоти пульсу. У разі контакту з рідким аміаком виникає обмороження, можливі опіки з пухирями, виразки. Від дії аміаку краще сховатись у підвальному приміщенні. Якщо відчувається запах аміаку, слід використовувати лимонний розчин – потрібно намочити марлю, шарф, натуральну хустку чи носовички в цьому розчині та спуститися вниз будівлі (підвал).

• Дії в разі отруєння хлором.

Хлор – це зеленувато-жовтий газ з різким запахом, важчий повітря. Під час випаровування в повітря рідкий хлор утворює з водяним паром білий туман. Хлор важчий за повітря, тому накопичується в низьких ділянках (зокрема, у підвальних приміщеннях, підвалах, тунелях). Для укриття використовують верхні поверхи будинків, із зараженого району слід виходити перпендикулярно напрямку вітру та підвищеними місцями, оминаючи низини, виїмки тощо. Якщо відчувається запах хлору, потрібно використовувати засоби захисту органів дихання (респіратор протигазовий, ватно-марлеву пов’язку, носовичок, змочені водою або краще 2%-м розчином соди – на 0,5 л води додати 1 столову ложку лимонної кислоти).

• Дії у випадку ураження фосфорною бомбою.

Фосфорні боєприпаси начинені білим фосфором. Білий фосфор є самозаймистою речовиною, що починає горіти в разі контакту з киснем (повітрям). Викликає тяжкі опіки. У випадку ураження фосфорною бомбою:

• не торкатися руками частинок фосфору на шкірі або на одязі;
• якщо можливо, занурити ушкоджену частину тіла у воду або рясно поливати водою шкіру й одяг там, де є краплі фосфору (фосфор у воді не горить);
• зняти одяг (краще прямо у воді), використовуючи пінцет або щось, чим можна зняти частинки фосфору або обпаленого одягу;
• рану обробити содовим розчином (1 чайна ложка на склянку води);
• накласти змочену содовим розчином пов’язку на рану. Не використовувати вату та перекис водню!;
• у разі отруєння парами фосфорної сполуки прийняти всередину будь-який сорбент (біле або чорне вугілля, ентеросгель, атоксил);
• якщо потерпілий у свідомості, за потреби прийняти знеболювальні та заспокійливі засоби;
• пити багато води (можна молоко, лужну воду без газу);

5.5.Заборонено переміщуватися (зокрема й транспортними засобами) у місцях, де проводилися бойові дії, якщо там не було проведено перевірку на відсутність вибухонебезпечних предметів (розмінування). Рухатися дорогами, які придатні для безпечного пересування.

5.6. Роботи з ліквідації наслідків аварій на території підприємства повинні проводитися за умови обов’язкового вжиття заходів щодо захисту працівників від можливого впливу шкідливих і небезпечних факторів.

5.7.Відключення виробничого обладнання, якщо це може призвести до зупинення

виробничого процесу із значними економічними наслідками, блокування випуску продукції, шкідливого впливу на навколишнє середовище повинно здійснюватися відповідно до встановленого порядку.

5.8. Про виявлених у зоні проведення робіт потерпілих унаслідок бойових дій, випадки руйнування будівельних конструкцій та засобів виробництва, а також знайдені вибухонебезпечні предмети слід інформувати керівника робіт. Діяти відповідно до його вказівок.

5.9.Вживати лише воду та продукти, що не зазнали впливу небезпечних речовин. Не споживати овочі й фрукти, які росли на забрудненому ґрунті. Дотримуватися вимог особистої гігієни.

5.10. У разі виявлення загрози хімічного або радіоактивного ураження потрібно покинути небезпечну зону, пройти до захисної споруди цивільного захисту. Далі діяти за вказівками відповідальних осіб. У разі радіаційного забруднення можна провести йодну профілактику:

• йодистий калій вживати по 0,125 г на один прийом після їжі разом з чаєм, соком або водою 1 раз на день протягом 7 діб. Водно-спиртовий розчин йоду вживати по 3-5 крапель на склянку молока або води після їжі 3 рази на день протягом 7 діб.
• наносити на поверхню кінцівок рук настоянку йоду у вигляді сітки 1 раз на день протягом 7 діб.

5.11.У разі потрапляння під дію радіації потрібно провести дезактивацію засобів захисту, одягу, взуття та санітарну обробку незахищених (відкритих) ділянок тіла людини. Для обробки шкіри використовують змочені у воді бавовняні матеріали (марлю, рушник тощо). Слід уникати тривалого перебування на забрудненій радіоактивними речовинами території. У приміщеннях робити щоденне вологе прибирання, бажано з використанням мийних засобів.

5.12.У разі виявлення вибухонебезпечного предмета інформувати про це керівника робіт та вжити заходів щодо збереження до прибуття уповноважених представників обстановки в такому стані, в якому вона була на момент події (у разі потреби огородити небезпечну зону підручними засобами).

5.13. У разі виникнення пожежі (ознак горіння) виконати протипожежні заходи, діючи згідно з Інструкцією з пожежної безпеки.

5.14. У разі травмування або поранення надати потерпілому домедичну допомогу, діючи за Інструкцією №1 з надання першої домедичної допомоги. У разі потреби забезпечити транспортування потерпілого до медичної установи. Для евакуації з небезпечної зони можуть бути використані будь-які транспортні засоби.

5.15. Домедична допомога ураженим небезпечними хімічними речовинами в осередку хімічного ураження полягає в захисті органів дихання, видаленні та знезараженні стійких небезпечних хімічних речовин на шкірі, слизових оболонках очей, на одязі та негайній евакуації за межі зараженої зони.

5.16.Єдиний номер телефону виклику всіх служб екстреної допомоги – 112. Оперативні служби порятунку: пожежна допомога – 101; поліція – 102; швидка медична допомога – 103; аварійна служба газової мережі – 104. Передаючи інформацію про небезпеку, слід чітко зазначити місце, де іі виявлено, дату й час та особу, яка її виявила.

5.17.Перелік та місце розташування найближчих захисних споруд цивільного захисту (сховища, укриття) доводяться до працівників відповідальними посадовими особами.

 

РОЗРОБИВ :

 

Начальник відділу благоустрою

та господарського забезпечення                                               Н. ЄФИМЕНКО

 

ПОГОДЖЕНО:

Головний спеціаліст відділу

благоустрою та господарського

забезпечення                                                                                В. КОРЕЦЬКИЙ

 

Головний спеціаліст відділу

юридичної роботи та взаємодії                                                 Ю. ЄРМОЛЕНКО

з правоохоронними органами