Фонд соціального страхування України інформує

ПРАВО НА МАТЕРІАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗА РАХУНОК КОШТІВ ФОНДУ ОСОБАМ, ЯКІ ВИКОНУЮТЬ РОБОТИ, НАДАЮТЬ ПОСЛУГИ ЗА ДОГОВОРАМИ ЦИВІЛЬНО – ПРАВОВОГО ХАРАКТЕРУ

Департамент пенсійного та соціального страхування Міністерства соціальної політики за результатами розгляду звернень громадян, підприємств, установ, організацій  листом від 17.12.2017 №571/0/86-17/218 надав роз’яснення з питань надання матеріального забезпечення особам, які працюють на умовах цивільно-правового договору.

Відповідно до статті 18 Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування “ (далі – Закон) особи, які працюють на умовах цивільно-правового договору, підлягають страхуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності.

Статтею 19 Закону визначено право застрахованих осіб на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності. Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи час випробування та день звільнення), зайняття підприємницькою та іншою діяльністю, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до статті 30 Закону матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності застрахованим особам, які працюють на умовах цивільно-правового договору, призначаються та надаються за основним місцем роботи (діяльності).

Допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності та пологах застрахованим особам (у тому числі тим, які здійснюють підприємницьку чи іншу діяльність та одночасно працюють на умовах трудового договору) надається за основним місцем роботи (діяльності) та за сумісництвом (наймом).

Підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності. У разі роботи за сумісництвом, за трудовим договором (контрактом) одночасно із здійсненням підприємницької чи іншої діяльності підставою для призначення допомоги є копія листка непрацездатності, засвідчена підписом керівника і печаткою (за наявності) за основним місцем роботи. Для застрахованих осіб, які одночасно здійснюють підприємницьку та іншу діяльність і не працюють на умовах трудового договору (контракту), копію листка непрацездатності засвідчує установа охорони здоров’я, яка його видає (стаття 31 Закону).

Відповідно до статті 34 Закону фінансування страхувальників для надання матеріального забезпечення застрахованим особам здійснюється робочими органами Фонду на підставі оформленої за встановленим зразком заяви-розрахунку, що містить інформацію про нараховані застрахованим особам суми матеріального забезпечення за їх видами.

Фінансування матеріального забезпечення для осіб, які працюють на умовах цивільно-правового договору, пропонується здійснювати на підставі заяви-розрахунку(форма якої на сьогодні затверджена Порядком фінансування страхувальників для надання застрахованим особам матеріального забезпечення за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженим постановою правління Фонду від 22.12.2010 № 26).

Механізм обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку страхових виплат визначено Порядком обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 № 1266 (далі – Порядок).

Зокрема, обчислення середньоденного доходу для розрахунку страхових виплат особам, які працюють на умовах цивільно-правового договору, може здійснюватися відповідно до абзацу першого пункту 2 та пункту 3 Порядку за місцем здійснення діяльності на умовах цивільно-правового договору, під час дії якого настав страховий випадок.

У випадку коли застрахована особа одночасно здійснює декілька видів діяльності (працює на умовах трудового договору, цивільно-правового договору, є фізичною особою-підприємцем тощо), на нашу думку, розрахунок допомоги має здійснюватися окремо за кожним місцем діяльності аналогічно як це визначено пунктом 30 Порядку для осіб, які працюють за сумісництвом.

Середній дохід для розрахунку допомоги по вагітності та пологах і допомоги по тимчасовій непрацездатності обчислюється страхувальниками на підставі відомостей, що включаються до звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що подаються до ДФС (пункт 32 Порядку).

Тому розрахунок матеріального забезпечення для осіб, які працюють на умовах цивільно-правового договору, має здійснюватися після подання звітності щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за місяці розрахункового періоду.

При цьому, з метою контролю за використанням коштів Фонду, до заяви-розрахунку пропонується додавати копію таблиці 5 «Відомості про трудові відносини осіб» Звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів, щодо цивільно-правового договору, під час дії якого настав страховий випадок.

Обчислення страхового стажу для розрахунку страхових виплат повинно здійснюватися за даними Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Відповідно до частини першої статті 21 Закону страховий стаж – період (строк), протягом якого особа підлягала страхуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та за який щомісяця сплачено нею та роботодавцем або нею страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок, крім випадків, передбачених абзацом другим цієї частини.

При цьому до страхового стажу прирівнюється трудовий стаж, набутий працівником за час роботи на умовах трудового договору (контракту) до набрання чинності Законом України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням“, а також періоди, починаючи з 1 січня 2016 року, протягом яких особа не підлягала страхуванню за цим Законом, але нею або роботодавцем за неї сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування відповідно до Закону України „Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування“ (частина четверта статті 21 Закону).

Водночас зазначаємо, що вищезазначені законодавчі зміни щодо права на матеріальне забезпечення та соціальні послуги застрахованих осіб, які працюють на умовах цивільно-правового договору, а також інших категорій осіб, які в обов’язковому порядку сплачують єдиний внесок, мають бути враховані під час підготовки виконавчою дирекцією Фонду проектів нормативно-правових актів щодо механізмів здійснення страхових виплат застрахованим особам.

Безпека праці водіїв

На території України щодоби реєструється близько 400 дорожньо-транспортних пригод, в тому числі із смертельними наслідками. Крім того трапляються нещасні випадки пов’язані з наїздом транспортних засобів на працівників на території підприємств, що не належать до категорії дорожньо-транспортних пригод.

Головними причинами дорожньо-транспортних пригод та інших нещасних випадків пов’язаних з керуванням транспортними засобами  є:

– перевищення швидкості;

– порушення правил дорожнього руху;

– водіння у нетверезому стані;

– перевтома водіїв при тривалій безперервній робот;

– порушення трудової дисципліни та вимог охорони праці як самими водіями, так і іншими працівниками;

– наявність інших несприятливих супутніх факторів.

Вірогідність потрапити у дорожньо-транспортну пригоду збільшується якщо час роботи водія починає перевищувати встановлені норми. Зниження рівня стомлюваності водія можливе шляхом проведення наступних профілактичних заходів:

1. Забезпечення оптимальних мікрокліматичних умов в кабіні (температура, вологість, швидкість потоку повітря). Найбільш сприятливою є температура повітря 18-20 °С. Знижена температура повітря негативно впливає на роботу м’язів, знижує швидкість і точність рухів, отже, водій допускає більше помилок. В умовах підвищеної температури повітря водій швидше стомлюється, в нього знижується увага та сповільнюється реакція. Нормальна вологість повітря повинна бути у межах від 30% до 70%.;
2. Зниження шуму і вібрації, шкідливих хімічних домішок до повітря. Під впливом шуму та вібрації погіршується зорове сприйняття, знижується увага, уповільнюються реакції, знижується точність дій. Тривала дія на людину шуму та вібрації викликає стомлення, головний біль. Показники вібрації зростають при збільшенні швидкості руху автомобіля, погіршенні стану дорожнього покриття, зменшенні корисного навантаження. Зниження шуму та вібрації в кабіні автомобіля проводиться шляхом ретельної підгонки частин кабіни, шумоізоляції двигуна, шумоізоляції дверей, амортизації підвіски тощо.
3. Створення додаткових зручностей на робочому місці та зменшення зусиль, необхідних в процесі керування автомобілем, спрощення процесу управління. Великий вплив на роботу водія має правильна його посадка на сидінні за кермом автомобіля та зручне розміщення, комфортність і справність органів керування.
4. Раціональна організація режиму праці та відпочинку водія. Різні варіанти організації праці водія передбачають загальний місячний баланс робочого часу в 178 робочих годин: нормальна тривалість зміни визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку або графіками змінності з таким розрахунком, щоб загальна тривалість робочого часу за тиждень не перевищувала 41 год. Для забезпечення безпеки руху після 3 годин роботи водію потрібно здійснити 15-хвилинну перерву, і після трьох наступних годин безперервної роботи необхідно робити 30-хвилинну перерву для відпочинку.

Важливе значення для водія має правильно організоване харчування, тому що при порушенні режиму і якості харчування порушується психічна діяльність людини і швидко наростає стомлення.

Велике значення для збереження високого рівня працездатності водія має дотримання питного режиму. Добова потреба людини у воді (близько 2,5 л) може змінюватися в залежності від різних умов (пори року, температури повітря в кабіні, характеру роботи і ін.). Для угамування спраги варто користуватися термосом з холодною, краще підкисленою або мінеральною водою. Подолає спрагу також гарячий чай, особливо зелений.

Виконання усіх запропонованих профілактичних заходів буде сприяти поліпшенню стану здоров’я водіїв та зниженню рівня виробничого травматизму на дорогах.

Городнянське  відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України  в Чернігівській області