Споживання продуктів харчування населенням області у 2016 році
За розрахунками Державної служби статистики України в середньому у 2016 році пересічний чернігівець вжив 46 кг м’яса та м’ясних продуктів (по Україні – 51), 227 кг молока та молочних продуктів (210), 262 яйця (267), 109 кг хлібних продуктів (101), 167 кг картоплі (140), 172 кг овочів (164), 39 кг плодів та ягід (50), 9 кг риби та рибних продуктів (10), 11 кг олії (12), 36 кг цукру (33).
Порівняно з 2015р. споживання м’яса та олії майже не змінилося. Менше вживали чернігівці молока (на 13 кг), хлібних продуктів, плодів, цукру (на 4 кг), картоплі (на 6 кг), яєць (на 12 штук). Показники споживання овочів та риби зросли на 2 кг.
За рівнем споживання цукру Чернігівщина займає 4 місце в Україні, молока та молочних продуктів – 7, хлібних продуктів, картоплі, овочів – 9, риби – 12, яєць – 15, олії – 17, плодів та ягід – 20, м’яса та м’ясних продуктів – 21.
Калорійність середньодобового раціону жителя Чернігівщини становила 2850 ккал (у 2015р. – 2971) при середній по Україні – 2742 ккал.
Що посіяли в області?
Під урожай 2017р. в області посіяно 1237 тис.га сільськогосподарських культур, з них 84% засіяли сільськогосподарські підприємства. Порівняно з 2016р. площу посівів збільшено на 3%.
Структура посівних площ порівняно з 2016р. майже не змінилася. Більшу частину зайнятих посівами площ, а це 56%, відведено під зернові культури. Технічні культури займають 28%, картопля та овоче-баштанні – 7%, кормові – 9%.
Зернових посіяно на площі 698 тис.га, з них 93% посівів належать сільгосппідприємствам. Більше, ніж торік, посіяно жита (на 18%), гречки та кукурудзи на зерно (на 16%), зернобобових (на 12%). Зменшилася площа пшениці, ячменю, вівса, проса.
Із технічних культур збільшено посівні площі ріпаку (майже в 5 разів) та сої (на 28%).
Картоплі посаджено 78 тис.га, овочів – 10 тис.га, що становить, відповідно, 98% та 93% рівня 2016р. Основними виробниками цих видів рослинницької продукції залишаються господарства населення. У них зосереджено 94% посівних площ картоплі та 97% – овочів.
Про індекси споживчих цін на товари та послуги
За розрахунками Держстату показник рівня інфляції в червні 2017р. в області становив 101,4%, в Україні – 101,6%.
На споживчому ринку області в червні ціни на продукти харчування та безалкогольні напої зросли на 2,7%. Найбільше (на 34,5%) подорожчали яйця, на 10,3–12% – сало, фрукти та овочі, на 2,3–4,7% – масло, м’ясо та м’ясопродукти. Водночас на 2,3–3,6% подешевшали цукор, крупи гречані та молоко.
Ціни на тютюнові вироби підвищилися на 5,2%.
Житлові умови населення
Індикатором рівня життя населення є наявність житла. За даними вибіркового обстеження умов життя домогосподарств, у власному житлі проживає більшість родин Чернігівщини (90%), винаймає у фізичних осіб – 7%, у державному – 2% та у відомчому – 1%.
Найбільша частина домогосподарств (41%) має двокімнатне житло, майже третина – трикімнатне. Майже кожна шоста родина мешкає в чотирьох та більше кімнатах, а кожна дев’ята – займає лише одну кімнату.
Забезпечені житловою площею понад необхідну санітарну норму (13,65м2 на одну особу) більш ніж дві третини сімей області. Водночас живе в перенаселеному житлі 48% населення та 73% дітей у віці до 18 років.
Розподіл домогосподарств за ступенем комфортності житла показав, що централізованим газопостачанням користуються 80% домогосподарств області, балонним газом – 15%. Індивідуальною системою опалення обладнана майже половина помешкань, центральним опаленням – чверть. Водопровід та каналізацію у своїх оселях мають 78% сімей, гаряче водопостачання (централізоване або автономне) чи газову колонку – 64%.
За підсумками опитування, 58% домогосподарств засвідчили задоволення своїми житловими умовами. Водночас не дуже задоволені своїм житлом майже кожне четверте домогосподарство, незадоволені або дуже незадоволені – 14%.
Самооцінка домогосподарствами Чернігівської області рівня своїх доходів
У рамках постійного вибіркового обстеження умов життя домогосподарств, у січні поточного року проведене опитування населення щодо самооцінки рівня своїх доходів у 2016 році.
Визнали рівень своїх доходів достатнім, але заощаджень не робили, майже третина родин Чернігівщини, а частка сімей, що робили заощадження, зменшилася та склала 4% (в Україні – 46% та 6% відповідно). Найбільше робили заощадження домогосподарства Дніпропетровської та Кіровоградської областей (20%–14%).
Вважали свій дохід достатнім для нормального харчування, але обмежували себе в споживанні непродовольчих товарів та послуг 59% домогосподарств області, в Україні таких домогосподарств 44%. Разом із тим, 5% домогосподарств Чернігівщини відповіли, що не змогли забезпечити себе достатнім харчуванням, в Україні таких родин 4%.
Майже дві третини домогосподарств області вважали, що відповідальність за їхній добробут має нести як держава, так і вони самі, 16% – переважно держава, а 15% – повністю держава. Лише кожне десяте домогосподарство покладалося в забезпеченні належного рівня свого добробуту переважно або виключно на себе.
До яких верств відносить себе населення
Під час проведення вибіркового опитування в січні місяці поточного року було встановлено, що 34% домогосподарств Чернігівщини віднесли себе до небідних, але ще не представників середнього класу, 0,2% – до середнього класу, решта – до бідних.
У відповідь на питання, яка сума грошей необхідна в середньому кожній особі на місяць, щоб не відчувати себе бідними, кожне третє домогосподарство зазначило дохід у розмірі 4000–5000 грн. Наступним за ступенем поширення був дохід у розмірі 3000–4000 грн, який показало кожне п’яте домогосподарство. Разом з тим, 15% домогосподарств (переважно в сільській місцевості) вважали достатнім дохід у розмірі 2000-3000 грн на кожну особу.
У ході опитування респондентам було запропоновано визначити розмір середньодушового грошового доходу на місяць, який за їх думкою, відповідає мінімальній межі майнового становища середнього класу, на що 24% домогосподарств указали дохід понад 22000 грн, 21% – 8000–10000 грн, 16% – 18000–20000 грн, 13% – 14000–16000 грн.
Сім’ї з дітьми
На Чернігівщині 148,7 тис. домогосподарств мають у своєму складі дітей віком до 18 років – це кожна третя родина. Про це свідчать підсумки вибіркового обстеження умов життя домогосподарств. Переважна більшість із них (90%) виховує одну дитину, майже кожне десяте домогосподарство – дві дитини й тільки 0,8% – троє дітей і більше. Кожна п’ята родина – неповна (діти не мають одного чи обох батьків).
Серед домогосподарств із дітьми значна частина (41%) виховує дітей у віці 7–13 років та 17% – підлітків у віці 14–17 років. Кожне четверте домогосподарство має малечу у віці до 3 років, а 27% – у віці 3–6 років.
Умови та рівень життя домогосподарств значною мірою залежать від кількості дорослих осіб у їх складі. Майже дві третини домогосподарств із дітьми (65%) мають у своєму складі двох дорослих осіб, 27% – трьох і більше. Родини, у яких проживають лише діти та непрацюючі пенсіонери, складають 4%.
В Україні налічується 5726,1 тис. домогосподарств із дітьми (38%). Серед регіонів найвища частка родин із дітьми в Закарпатській та Чернівецькій областях (55% та 52%), а родин, де виховується троє і більше дітей – на Рівненщині та Закарпатті (по 9% у кожній).
Освітній рівень населення області
Розвиток освіти в країні значною мірою визначає інтелектуальний потенціал суспільства. На базі обстеження умов життя домогосподарств проведено опитування щодо освітнього рівня населення.
За одержаною інформацією, у поточному році на Чернігівщині з майже мільйона жителів у віці 6 років і старше, кожен п’ятий має вищу (повну чи базову) освіту. Про отримання неповної вищої освіти повідомили 22%. Професійно–технічну освіту має майже кожен четвертий респондент, повну загальну середню – кожен сьомий. Базову загальну середню здобули 9% населення, початкову загальну середню – 5%.
В Україні питома вага населення, що має повну чи базову вищу освіту, складає 24%. Серед регіонів вищий, ніж у середньому, цей показник у Дніпропетровській, Харківській та Тернопільській областях (29% – 26%), а найбільший – у місті Київ (47%).
До Дня підприємця
У 2016 році у Сновському районі фактично реалізовували продукцію, товари та надавали послуги 54 малі підприємства, з яких 76% належить до мікропідприємств.
У розрахунку на 10 тис. наявного населення району припадало 23 малих підприємств (в області – 47).
На малих підприємствах району працювали 422 особи, що складало 38% від загальної кількості найманих працівників. У середньому на одному малому підприємстві працювали 8 осіб.
Малі підприємства реалізували продукції (товарів, послуг) на 293 млн.грн.
Фінансовий результат малих підприємств до оподаткування у 2016р. становив 20 млн.грн прибутку. Частка прибуткових малих підприємств становила 72%.
Leave a Reply