Минає 80 років від трагедії, що сталася на початку березня 1943 року в Корюківці.Каральна акція нацистів 1, 2 та 9 березня 1943 року була відповіддю на дії партизан з’єднання Федорова, які напередодні, уніч на 27 лютого, розгромили німецько-угорський окупаційний гарнізон Корюківки, звільнили із тюрми родини партизан та вбили німецьких солдат і офіцерів.
У відповідь на радянську партизанську акцію з метою «помсти і залякування», наказ про знищення Корюківки віддав начальник штабу 399-ї головної польової комендатури групи армій «Південь» Вермахту у місті Конотоп Сумської області Байєр Бруно Франц.
Виконавцем цього злочинного наказу стала Сновська гарнізонна комендатура Чернігівської області, яка безпосередньо організувала каральну акцію, сформувала збірний каральний загін у складі німецьких військовослужбовців тилових німецьких формувань, військовослужбовців 105-ої легкої угорської дивізії, співробітників допоміжної окупаційної поліції та солдатів спеціальних каральних формувань із числа колабораціоністів – громадян СРСР.Очолили каральний загін представники зондеркоманди 4а. Одним із найвідоміших злочинів цього підрозділу став розстріл у вересні 1941 р. в Бабиному Яру на околиці Києва майже 34 тисяч євреїв.
Два дні 1,2 березня тривала кровава розправа над цивільним населенням Корюківки. До кінця другого дня селище майже повністю згоріло. 9 березня нацисти повернулися до міста, добили і допалили всіх, хто сховався, або втік до лісу.
Нацисти повністю знищили населений пункт: убили та спалили 6700 людей — від немовлят до немічних старих, спалили 1290 будинків, вціліло тільки 10 цегляних. Корюківська трагедія за кількістю жертв майже в 45 разів перебільшує білоруську Хатинь, в 41 раз — чеську Лідіцу, в 12 раз французький Орадур Сюр Глан.
На сьогодні вдалося встановити поіменно тільки 1893 жертви трагедії, а це – тільки 28 відсотків всіх вбитих під час каральної акції.