СКАЗ

Сказ — це вірусна інфекція, яка передається через укуси й слину м’ясоїдних тварин, що характеризується руйнуванням нервових клітин головного та спинного мозку. Сказ викликає глибокі розлади нервової системи, які включають в себе агресивність, збудження, зниження когнітивних функцій – всі ці порушення призводять до паралічу й смерті. Нехтування щепленням тварин проти сказу може призвести до захворювання та загибелі ваших чотирилапих друзів і водночас стати загрозою здоров’ю членів вашої родини.

Причини сказу

Захворювання викликає вірус сказу. В організмі вірус утворює специфічні тільця в клітинах спинного та головного мозку (мозочок й довгастий відділ мозку).

Які види вірусу сказу:

  • вуличний (дикий) вірус – поширений в природі серед тварин;
  • фіксований вірус – використовується для виготовлення вакцин від сказу.

Вірус сказу стійкий до впливу низьких температур. Але досить швидко гине при впливі температури вище 50 градусів за Цельсієм. А також, при висиханні, кип’ятінні, під дією ультрафіолету й антисептичних розчинів (лізол, сулема, хлорамін).

Як передається сказ?

Джерело сказу – це інфіковані тварини, найчастіше, – собаки й лисиці. Також, передавати смертельне захворювання можуть вовки, кішки, гризуни, кажани тощо. Вірус сказу виділяється в зовнішнє середовище зі слиною носія вірусу, яка стає заразною вже за 8-10 днів до початку активної фази захворювання – появи перших клінічних проявів.

Основний механізм передачі сказу – контактний.

Зараження людини, найчастіше, відбувається при укусах, рідше – при ослиненні твариною, яка інфікована на сказ.

Також, у сказу шляхи передачі можуть бути аерогенними (при знаходженні в місцях, що населені летючими мишами, в біологічних лабораторіях), аліментарними (з продуктами, водою) і трансплацентарними (від матері до плоду).

Яка ймовірність заразитися сказом?

Найчастіше зараження відбувається, якщо тварина вкусила людину в обличчя та шию. Вірогідність захворіти на сказ зменшується, якщо укуси прийшлися на кисті рук, ще рідше – на стопи ніг.

Хвора людина в природному середовищі для оточуючих небезпеки не представляє. Зараження може відбутися при пересадці органів від хворої людини до здорової.

Клінічні прояви і наслідки сказу у людей

Перші ознаки сказу починають проявлятися в період від 2 тижнів до 1 місяця після укусу й потрапляння вірусу в організм. Іноді, інкубаційний період сказу у людини буває довшим та становить від 1-3 місяців до 1 року.

У симптоматиці сказу виділяють такі періоди як:

  • початковий (або, як його ще називають, період депресії);
  • період збудження (відповідає стадії розпалу захворювання);
  • паралітичний період.

Захворювання починається повільно, часто хворі не пов’язують появу у себе негативних проявів з попереднім укусом або ослиненням твариною. Іноді в місці укусу з’являються печіння, больові відчуття, що тягнуть, свербіж, набряклість та гіперемія. Температура тіла, зазвичай, нормальна або злегка підвищена.

Перша допомога

При подряпинах, укусах й ослиненні тваринами необхідно відразу рясно промити рану водою з милом, краї рани обробити спиртом або йодом, накласти стерильну пов’язку. Після цього важливо надати невідкладну допомогу у вигляді проведення курсу щеплень від сказу.

Лікування сказу

Всі лікувальні заходи спрямовані на полегшення стану хворого.

Профілактика сказу

Профілактичні заходи проти сказу включають планову боротьбу зі сказом серед тварин, включаючи масову профілактичну імунізацію, правильне утримання домашніх тварин, контроль за перевезеннями тварин тощо.

Заходи профілактики сказу:

  • уникати контактів з дикими та бродячими тваринами;
  • імунізація груп ризику (співробітники ветеринарних служб, собаколови, мисливці та ін.);
  • імунізація домашніх тварин.

Вакцинація проти сказу

Введення препарату щеплення проти сказу здійснюється внутрішньом’язово.

Курс імунізації становить 3 щеплення.

Якщо людина перебуває в зоні високого ризику, то показана повторна одноразова імунізація через 1 рік і кожні наступні 3 роки.

Вакцинація, проведена після укусу, повинна початися не менше, ніж через 14 днів після укусу.

Проте досі існують міфи на тему щеплення, які нікуди не зникають та вводять в оману громадськість. Розвінчуємо поширені міфи:

  • Міф: вакцинувати тварин, які не виходять на вулицю або не потрапляють в дику природу, не обов’язково. Реальність: дика природа може сама “прийти” до тварини, що мешкає ізольовано.
  • Міф: вакцинувати потрібно лише дорослих тварин, одного щеплення достатньо. Реальність: вакцинувати обов’язково щорічно з 3-х місячного віку.
  • Міф: вакцини проти сказу є “важкими” для тварин. Реальність: сучасні вакцини максимально безпечні, ефективні та мають дуже низький % теоретично можливих ускладнень.
  • Міф: сказ переносять лише собаки, рідше – коти. Реальність: вірус вражає всіх теплокровних тварин, які потім стають його переносниками.
  • Міф: хвора тварина завжди поводиться агресивно, в неї тече слина. Реальність: на початковій стадії слина не тече. Ознаки проявляються через 3-5 днів після зараження. Хвороба може мати безсимптомний перебіг. Тварина може бути пригніченою.
  • Міф: захворіти на сказ можна, якщо доторкнутися до хворої твариниРеальність: тварини виділяють вірус зі слиною. Вірус проникає в організм людини через укус, потрапляння зараженої слини на слизові оболонки, подряпини, мікроушкодження шкіри.
  • Міф: люди не хворіють на сказ. Реальність: люди хворіють! В організмі людини вірус нервовими волокнами потрапляє у спинний і головний мозок, викликає запалення, параліч і смерть.
  • Міф: до лікаря не обов’язково звертатися відразу після укусу, можна почекати якийсь час. Реальність: після появи перших симптомів медики вже не зможуть допомогти хворому.
  • Міф: сказ виліковний. Реальність: єдиний офіційно визнаний і ефективний спосіб уникнути сказу в разі ризику зараження – своєчасна профілактична вакцинація. 

Наголошуємо на тому, що для недопущення сказу тварин необхідно щорічно робити щеплення всім домашнім улюбленцям, починаючи з 3-місячного віку. Вакцина проти сказу є безкоштовною, для здійснення щеплення необхідно лише звернутися до лікарень ветеринарної медицини Держпродспоживслужби вашого регіону.

Корюківське районне управління ГУ ДПСС в Чернігівській області