Постановою Верховної Ради України 22 липня 2025 року № 4558-IX установлено щорічно 28 липня відзначати День вшанування пам’яті Захисників та Захисниць України, учасників добровольчих формувань та цивільних осіб, які були страчені, закатовані або загинули у полоні.
Дату обрано на вшанування роковин трагедії в колишній Волноваській виправній колонії № 120 в окупованій Оленівці Донецької області, де в ніч із 28 на 29 липня 2022 року російські війська здійснили масове вбивство українських військовополонених, переважно оборонців Маріуполя, які за наказом українського військового командування вийшли із території заводу “Азовсталь” під гарантії збереження життя та подальшого обміну. Унаслідок цього теракту десятки українських захисників загинули, ще понад сотня зазнала поранень.
Полон є одним із найтяжчих проявів війни, адже саме в неволі люди нерідко зазнають катувань, нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження, а також інших грубих порушень міжнародного гуманітарного права.
За даними Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, понад 95 % українських військовополонених зазнають систематичних тортур. Катування, голод, побої, електрошок, імітація страти, примусові “зізнання” – це щоденна реальність тисяч українців у російському полоні.
Наш земляк, учасник бойових, штаб-сержант ГРИЩЕНКО Володимир Миколайович загинув перебуваючи у полоні на території РФ. Все своє життя він присвятив військовій справі і захисту Батьківщини. З грудня 2002 року проходив військову службу в Державній прикордонній службі України. З 2016 року брав участь в бойових діях в АТО та ООС. З 2020 року перебував на службі у Маріуполі. Під час повномасштабного вторгнення мужньо боронив українську землю від російських окупантів.
З 12 квітня 2022 року внаслідок оточення ворогом заводу Ілліча був взятий у полон. У рідних у січня 2024 року з’явилася велика надія побачити Володимира вдома – їм повідомили, що його везуть на обмін. Проте внаслідок збиття літака 24 січня 2024 року Володимир загинув в авіакатастрофі на теритрорії РФ… Поховали його в селі Сновське.
Світла пам`ять Герою!
Жертвами російського полону стають не лише військовослужбовці та учасники добровольчих формувань. У неволі опинилися також цивільні особи – журналісти, волонтери, представники органів місцевого самоврядування, громадські активісти та жителі тимчасово окупованих територій, які не погодилися з окупацією або підтримували Україну. Багато з них були страчені, закатовані, загинули внаслідок жорстокого поводження або досі вважаються зниклими безвісти.
Точна кількість загиблих у полоні залишається невідомою та є предметом триваючих розслідувань. Частину тіл загиблих досі не повернуто в Україну, а доля багатьох людей залишається невстановленою.
Запровадження Дня вшанування пам’яті Захисників та Захисниць України, учасників добровольчих формувань та цивільних осіб, які були страчені, закатовані або загинули у полоні має на меті гідне вшанування пам’яті українських військовослужбовців, учасників добровольчих формувань та цивільних осіб, які були страчені, закатовані або загинули у полоні внаслідок збройної агресії російської федерації проти України, в боротьбі за незалежність, державний суверенітет і територіальну цілісність України, стали жертвами жорстокого насильства під час російської окупації, увічнення їхнього героїзму, громадянської відваги, стійкості, самовідданості та сили духу, зміцнення патріотичних настроїв у суспільстві.